ОТЖЕ , ОТ ЖЕ
        ОТЖЕ – ОТ ЖЕ
        Отже. 1. наст, підсил. Вживається для підсилення висловлюваної думки, при спонуканні, заохоченні до чогось тощо, а також як вставне слово. Перевів погляд \[парубок\] на крайнє жито. "Отже тут кращі хліба, ніж під селом ", – подумав сам собі (Панас Мирний); \[Лукаш:\] Так отже слухай: якщо я тут маю тебе питати, хто до мене сміє ходити, а хто ні, то ліпше сам я знов з ліса заберуся на село (Леся Українка); Право поета, отже, й право народу (М.Рильський). 2. спол. Вживається в значенні "тому, через те", зрідка "але, проте". Справа вже майже вирішена. Отже, треба бути напоготові (А.Головко); Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний).
        От же, наст, з наст. Настя стусонула її кулаком. – От же тобі за се!.. (М.Коцюбинський); – Ну, от же й ваш Іван до школи ходить (Леся Українка).