Літературне слововживання
ОСОННЯ , ПІДСОННЯ
        ОСОННЯ – ПІДСОННЯ
        Осоння. Незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко (З.Тулуб); Довго спали вітри у ярах на припоні, Довго тиша гнітюча полями повзла, І стояли дерева німі на осонні, Знемагала в пилюці вечірня імла (В.Симоненко); Паня легко знайшла па ній свою улюблену гілку, на осонні, там черешні поспівали найраніше (В.Земляк); Манекени не люблять праці, їм би гріться під склом на осонні. Від неробства зрослися їм пальці І думки в них як мухи сонні (Д.Павличко).
        Підсоння. 1. Те саме, що осоння. На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (С.Чорнобривець). 2. Теплий, помірний клімат; клімат узагалі. Псується, зимнішає, гострішає підсоння. Висихає земля. Вимулюється водою позбавлений опіки дерева робочий гумус (М.Грушевський); Кожний рід рослини призвичаєний до підсоння своєї батьківщини (У.Кравченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОСОННЯ , ПІДСОННЯ


матиме такий вигляд: Що таке ОСОННЯ , ПІДСОННЯ