ОСОБИСТИЙ , ОСОБОВИЙ , ОСОБЛИВИЙ
        ОСОБИСТИЙ – ОСОБОВИЙ – ОСОБЛИВИЙ
        Особистий. Який є власністю окремої особи, безперечно належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи; який здійснюється не через інших осіб: особисті речі, особиста охорона, особисте щастя, особисті уподобання, особистий характер, особистий нагляд.
        Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.
        Особливий. Який чимось виділяється серед інших; який має спеціальне завдання, призначення: особливе значення, нічого особливого, особливий запах, особлива увага, загін особливого призначення.