ОПОЛОНКА , ОПОЛОНИК
        ОПОЛОНКА – ОПОЛОНИК
        Ополонка. Отвір, прорубаний або який утворився в кризі замерзлої водойми. Орися усміхнулася, прорубала ополонку і заходилася виполіскувати шмаття (Григорій Тютюнник); Вода в Бузі холодна-холодна. То правда, що ти навіть взимку мився в Бузі, мав там свою ополонку? (В.Земляк); Поміж більшими крижинами були ополонки, лід іще рухався (О.Ільченко).
        Ополоник¹, -а. Велика ложка, якою насипають або розмішують рідку страву; черпак. Видно між ложками ополоник (М.Номис).
        Ополоник², -а, діал. Пуголовок. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників – чортова тись (Словник Б.Грінченка); Радіючи, \[Осел\] хвостом вертить, Як у болоті ополоник (Л.Глібов).