Літературне слововживання
ОБПИРАТИСЯ , ОПИРАТИСЯ
        ОБПИРАТИСЯ – ОПИРАТИСЯ
        Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл.
        Опиратися, опертися. 1. Те саме, що обпиратися. Він оперся ліктем облокітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (І.Нечуй-Левицький). 2. (на кого-що), перен. Грунтуватися на чомусь, мати основою що-небудь (про переконання, докази, дії тощо); мати підтримку в комусь, чомусь. "Гордий, пишний і розумом високий гетьман! подумав Петро. Да на кого ти опираєшся, коли б ти тілько відав!" (П.Куліш); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П.Панч). 3. (кому, чому і без додатка). Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь, боротися з ким-, чим-небудь. Петра хапають, в’яжуть, хоч він і не опирається (В.Собко); Остап опирався бистрині з усієї сили (М.Коцюбинський); Залізне здоров’я Сагайдачного опиралося смертельній хвороб
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБПИРАТИСЯ , ОПИРАТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ОБПИРАТИСЯ , ОПИРАТИСЯ