Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ОБОЄ
        обох, числ. збірн. З певним родом не пов’язаний. Обоє – молодиця й дівчинка – всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не були людьми лихими (М.Коцюбинський); Ярема в воду, Хома на дно; обоє уперті (приказка); Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). Пор. обидва, обидві.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБОЄ


матиме такий вигляд: Що таке ОБОЄ