ОБЛИШИТИ
        1. Перестати чимсь займатися, щось робити; відмовлятися від попередніх намірів, бажань тощо. Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все, покинути всю справу! (Б.Грінченко); Нагнибіда облишив допит (А.Головко); У кишені він намацав сірники, але палити облишив (С.Чорнобривець). 2. нак. Облиш, мн. облиште. Вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. \[Терень:\] Облиш! Не зачіпай барахла (І.Микитенко); – Облиште вигадки, мені вже набридли ваші підозріння (Ю.Яновський).