Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ОБЕРЕГА , ОБЕРІГ
        ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу.
        Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). – Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Це такі, щоб ти знав, добрі охоронці нашого осідла, бережуть, аби до хати не заходили домовики (В.Скуратівський); Обидві іконки – це ікони-обереги, їх носили як нагрудний образок або ж підвішували до особливо шанованої храмової ікони (з журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБЕРЕГА , ОБЕРІГ


матиме такий вигляд: Що таке ОБЕРЕГА , ОБЕРІГ