О , ОБ
I
        О. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий о; ненаголошений о.
II
        О – ОБ
        О (перед приголосним) і об¹ (перед голосним), прийм. Вживається при означенні часу – переважно перед числівником: о другій годині, годині о дев’ятій, о пів на дванадцяту, об одинадцятій годині, о тій порі, об обідній порі.
        Об², прийм. Вживається для означення об’єктивних відносин тощо: спотикатися об каміння, опертися об стіл, подряпатися об колючки, ударити лихом об землю, як риба об лід.