НЕСКІНЧЕНИЙ , НЕ СКІНЧЕНИЙ , НЕСКІНЧЕННИЙ , БЕЗКОНЕЧНИЙ
        НЕСКІНЧЕНИЙ – НЕ СКІНЧЕНИЙ – НЕСКІНЧЕННИЙ – БЕЗКОНЕЧНИЙ
        Нескінчений, прикм. Не доведений до кінця; незакінчений. Порвалася нескінчена розмова (Леся Українка); Червоним одсвітом пожеж Горить нескінчений малюнок (В.Еллан); Нескінчена лишається робота, Яку поклав на нашу долю час (П.Карманський); Я мав тоді нескінчену вишу освіту (Р.Іваничук).
        Не скінчений, част. з дієприкм. Посеред вулиці величезна будова, ще не скінчена (Леся Українка).
        Нескінченний. Який дуже довго триває; дуже довгий, дуже великий (про кількість). Перейдені биті шляхи мріються в імлистій далині, як розгорнуті сторінки нескінченної повісті мого життя (Б.Антоненко-Давидович); Не знаю, чи довго ми йшли, але для мене ті хвилини видалися нескінченними (Н.Рибак); Вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти (Я.Качура); На нескінченну нитку дороги нанизувалися села, хутірці, полустанки, заводи (Є.Гуцало).
        Безконечний. Те саме, що нескінченний, але вживається рідше.