НЕПРИТОМНІТИ , ОПРИТОМНІТИ
        НЕПРИТОМНІТИ – ОПРИТОМНІТИ
        Непритомніти, знепритомніти. Втрачати свідомість; зомлівати. Довго ще в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад... (Л.Забашта); – От двоє дітей у Мокрини, бачили вони ложку молока? Аж непритомніють, смокчучи кислу ганчірку з м’якушкою (М.Стельмах); Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола (Ю.Яновський); Валентинові Модестовичу здавалось, що Ганна знепритомніла (Ю.Шовкопляс).
        Опритомніти. Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, болю тощо). Зінько лежав на ліжкові. Він опритомнів уже, але був такий знеможений, що не здужав озиватися (Б.Грінченко); Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг (А.Шиян); Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову (Я.Качура).
        Чомусь часто забувають ці слова, заміняючи їх маловживаними втрачати, втратити свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо.