Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НЕМАЄ , НЕМА , НЕ МАЄ
        НЕМАЄ, НЕМА – НЕ МАЄ
        Немає, нема, присудк. сл. Щось відсутнє, чогось бракує, не вистачає; щось не існує, чогось не буває зовсім тощо. Нема сім’ї, немає хати, Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі (Т.Шевченко).
        Не має, част. з дієсл. Ой чого молодий співець не співає, А чи гласу до пісень не має? (М.Костомаров); \[Хвора:\] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка); Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (О.Довженко); Якось так сталося, що з жодним із синів близькості він не має (Вал. Шевчук).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕМАЄ , НЕМА , НЕ МАЄ


матиме такий вигляд: Що таке НЕМАЄ , НЕМА , НЕ МАЄ