Літературне слововживання
НЕЗРІВНЯННИЙ
, НЕ ЗРІВНЯНИЙ
НЕЗРІВНЯННИЙ – НЕ ЗРІВНЯНИЙ
Незрівнянний, прикм. Якого не можна ні з ким, ні з чим порівняти; неперевершений, дуже великий тощо. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою (О.Олесь); Майстерність його була незрівнянна (Н.Рибак); – Ах, яка незрівнянна краса! (О.Соколовський).
Не зрівняний, част. з дієприкм. Стіни немазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Панас Мирний); Ізнову наче сонце зазирає в душу молодиці, гріє, голубить, засвічує в очах її глибокі, ні з чим не зрівняні вогники (А.Шиян).
НЕЗРІВНЯННИЙ – НЕ ЗРІВНЯНИЙ
Незрівнянний, прикм. Якого не можна ні з ким, ні з чим порівняти; неперевершений, дуже великий тощо. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою (О.Олесь); Майстерність його була незрівнянна (Н.Рибак); – Ах, яка незрівнянна краса! (О.Соколовський).
Не зрівняний, част. з дієприкм. Стіни немазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Панас Мирний); Ізнову наче сонце зазирає в душу молодиці, гріє, голубить, засвічує в очах її глибокі, ні з чим не зрівняні вогники (А.Шиян).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕЗРІВНЯННИЙ , НЕ ЗРІВНЯНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕЗРІВНЯННИЙ , НЕ ЗРІВНЯНИЙ
матиме такий вигляд: НЕЗРІВНЯННИЙ , НЕ ЗРІВНЯНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕЗРІВНЯННИЙ , НЕ ЗРІВНЯНИЙ