Літературне слововживання
НЕЗДОЛАННИЙ
        Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Рану смертного жалю (Г.Чупринка); Ремствують буйні \[вітри\] і, гомін збудивши вгорі нездоланний, Б’ються довкола заметів (М. Зеро в); Я слухаю дзвони на лаврській горі, Дивлюсь на софіївські бані І вірю в народ, що живе на Дніпрі, У сили його нездоланні (М. Луків); І раптом все його тіло пронизав дрож, що виник з несподіваної, з неусвідомленої і тому нездоланної жадоби помсти (М.Руденко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕЗДОЛАННИЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕЗДОЛАННИЙ