Літературне слововживання
НЕДОТОРКАНИЙ , НЕДОТОРКАННИЙ
        НЕДОТОРКАНИЙ – НЕДОТОРКАННИЙ
        Недоторканий. Якого ніхто не торкався, не чіпав тощо; образливий. Сидю і думаю. Буває годин дві-три думаю й думаю, а чистий аркуш паперу лежить чистим-чистісіньким. Лежить незайманий, недоторканий (О.Ковінька); Линув сум, навіяний вітрами, З високих недоторканих осок (П.Воронько); Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна (О.Донченко); – Оце, який ти став недоторканий (І.Нечуй-Левицький); Парубок – красень. Живцем вихоплений із села, що збереглися ще, недоторкані, на Полтавщині (А.Дімаров).
        Недоторканний. Який охороняється законом від посягань з боку когось; якого не можна псувати, знищувати через значимість, важливість тощо. Історія – це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (О.Довженко); Посол особа недоторканна (Н.Рибак); Його татарська стрілка точнісінько влучила птаха, котрого в ті пори вважали в народі недоторканним, оспівували в думах та піснях (О.Ільченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕДОТОРКАНИЙ , НЕДОТОРКАННИЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕДОТОРКАНИЙ , НЕДОТОРКАННИЙ