НЕГОДА , ЗНЕГОДА
        НЕГОДА – ЗНЕГОДА
        Негода. 1. Погана погода. В кінці греблі під вербами стояв знайомий млин, зчорнілий від негоди (І.Нечуй-Левицький); Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка). 2. перен., переважно в мн. негоди, -од. Нещастя, злигодні. На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Панас Мирний); Не марно, ні, боями край гримів, – минули дні і злиднів і негоди (В.Сосюра); Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко).
        Знегода, переважно в мн. знегоди, -од. Те саме, що негода 2. Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди (С.Олійник).