НЕВПІЗНАНИЙ , НЕВПІЗНАННИЙ
        НЕВПІЗНАНИЙ – НЕВПІЗНАННИЙ
        Невпізнаний. Якого не впізнали. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний не знали, Про що б розмову їм почать (М.Рильський).
        Невпізнанний. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. В глибокім хвилюванні Федорченко входить у рідне село. Воно чи не воно ? Він майже не впізнає його. Так, воно просто невпізнанне (О.Довженко); Класна кімната стала невпізнанною (Ю.Збанацький); По голосу впізнали Онищука, бо з обличчя і з цілої постаті він був невпізнанним (В.Гжицький). Пох. невпізнанно. Голос її прозвучав невпізнанно: мовби в грудях надривно озвались басові струни (Є.Гуцало).