НЕАБИЯКИЙ , НЕ АБИЯКИЙ
        НЕАБИЯКИЙ – НЕ АБИЯКИЙ
        Неабиякий, прикм. Великий, значний; видатний; незвичний. Толову клопотали неабиякі думки (Панас Мирний); Надя побачила в роботі Ступакової неабияку майстерність (Д.Ткач); Через кілька хвилин уже не було сумніву, що починається неабиякий бій (О.Соколовський); Неабиякий козак колись вийде з нього (Б.Лепкий); Ці факти можуть відіграти неабияку роль (Григорій Тютюнник); Дмитро зупинився край поля, сів на кінець і з неабияким задоволенням запалив цигарку (А.Гудима).
        Не абиякий, част. із займ. Осьде пряничок чудовий, Не абиякий – медовий (Л.Глібов); Коня сторгував у іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців (М.Коцюбинський); Не протягли і трьох тоней, як повнісіньку повозку наклали, і риба не абияка – все виризуб, коропи, карасі (О.Стороженко).