Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НЕАБИЯК , НЕ АБИЯК
        НЕАБИЯК – НЕ АБИЯК
        Неабияк, присл. Надто, дуже; добре. Нам щастить неабияк (І.Франко); Ними неабияк пишались діти (М.Стельмах); Коли ведмежа підросло, воно зірвалося з ланцюга й неабияк подряпало нічного вартового (Л.Смілянський); Він ухекався неабияк (О.Гончар).
        Не абияк, част. з присл. Воно добре, не абияк (Марко Вовчок); Так було й у нашому вагоні. Дарма що й люду було не абияк багато, і дзвінків не чути, проте всі квапились (Б.Антоненко-Давидович); Коли дівчата приходять на досвітки, то вони сідають не абияк – хто де попало, а на це все ведеться особливий порядок (з журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕАБИЯК , НЕ АБИЯК


матиме такий вигляд: Що таке НЕАБИЯК , НЕ АБИЯК