НЕ , НІ
        НЕ – НІ
        Не, част. запереч. 1. Вживається перед присудком, підметом, другорядним членом речення, при протиставленні, в поєднанні з повторюваним словом тощо для повного заперечення змісту висловленого, при вираженні неповного заперечення, неповноти дії тощо. Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь... (В.Сосюра); – Це не сніг і не лід. Це щось інше! (І.Нечуй-Левицький); Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: "І ми не ми, і я не я " (Т.Шевченко); її усмішка була не весела, а болісна (Б.Антоненко-Давидович). 2. Вживається при вираженні стверджувального значення у сполученні з деякими прислівниками та займенниками, при вираженні припущення, передбачення чогось або при звертанні з відтінком нерішучості, ввічливості тощо. Як же тебе не проклинать, Лукавая доле? (Т.Шевченко); Знову ти?! О люба, чи не сон це?..
        Частка не пишеться разом або окремо.
        Частка не пишеться разом: а) в усіх випадках, коли слово без не не вживається: в іменниках: ненависть, негода, недуга, нежить, немовля, неук; у прикметниках: невпинний, невсипущий, негайний, негативний, ненастанний, непохитний, нестямний, незліченний; у дієсловах: неволити, незчутися, ненавидіти; у прислівниках: невдовзі, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно; б) у префіксі недо...: в іменниках, прикметниках та дієприкметниках (переважно зі значенням неповної якості): недобиток, недоїдок, недокрів’я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недоук, недосяжність, недоторканність, недорослий, недописаний, недооцінений; у дієсловах, що означають дію (або стан) у неповній мірі: недобачати, недовиконувати, недолюблювати, недооцінювати, недочувати; у прислівниках: недоладно, недоречно, недостатньо (але не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку);
        Частка не пишеться окремо: а) якщо вона не становить одного поняття зі словом, при якому пишеться, а є тільки запереченням: Це не дійсний спосіб, а умовний (але Один бюлетень недійсний)’, Він ворог, а не вірний товариш (але Хома невірний); Пошліть це не звичайним листом, а рекомендованим (але / погляд, і голос – усе в ньому незвичайне)\] б) при дієсловах, дієприкметниках у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то та дієприслівниках: працю не закінчено, праця не закінчена; підлогу не вимито, підлога не вимита; не гаючись, не покладаючи рук, не поспішаючи. У сумнівних випадках слід перевірити значення слова, ставлячи дієслово-зв’язку між часткою не і відповідним словом. Якщо з дієсловом-зв’язкою зміст висловлювання не змінюється, частку не слід писати окремо, наприклад, у реченні Праця не закінчена вказується на те, що праця не є закінченою, а в реченні Праця
        Ні, част. 1. запереч. Вживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові, у значенні неповного речення при заперечній відповіді. – Ні, ні! Я не гніваюся, не гніваюся (Леся Українка); – Усте, ти нічого не чула? – "Ні... – одкашлялась. – Ні, а що?" (С.Васильченко); – Везеш? – "Ні"(О.Довженко). 2. запереч, -підсил. Вживається для підсилення заперечення, вираженого заперечним дієсловом-присудком або словом немає, на початку речення для підсилення його заперечного змісту тощо. На дорозі – ні пилинки (М.Коцюбинський); Я все стерплю, але ні слова не вирве ворог з вуст моїх (В.Сосюра); Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні (Леся Українка). 3. у знач. підсилювально-єднального спол. Вживається для поєднання одн
        Ні використовується у сполуках типу ні пари з уст, ні риба ні м’ясо, ні в сих ні в тих тощо. Слід розрізняти не і ні в сполуках: не один (багато) – ні один (жоден), не раз (часто) – ні разу (жодного разу).
        Частка ні пишеться разом або окремо.
        Частка ні пишеться разом: а) із займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником: ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий; б) у прислівниках: нізащо, нінащо, ніяк, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніскільки, нітрохи.
        Частка ні пишеться окремо: а) у заперечних реченнях, якщо ні вживається як сполучник або підсилювальна частка: Я ні слова не скажу; Не хоче він ні їсти, ні пити; б) в окремих усталених словосполученнях: ні живий ні мертвий, ні кола ні двора, ні риба ні м’ясо, ні се ні те, ні пуху ні пера, ні слуху ні духу, ні сюди ні туди, ні кроку назад; в) у займенниках, якщо за часткою ні йде прийменник: ні за що, ні з ким, ні в кого, ні до кого, ні на кому; ні на що, ні від кого.