Літературне слововживання
НАЧУВАТИСЯ
        Чекати розплати, помсти або чогось неприємного. \[Водяник:\] Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся! (Леся Українка); Ех, Маковею, Маковею... Начувайся. Буде тобі від старшини (О.Гончар); – Уже не пустимо німця через село, хай начувається. Біля Кулішівки йому і капець буде (Є.Гуцало); Збирався \[Григорій Сидорович\] подзвонити з заводу, щоб не шукали їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю.Яновський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАЧУВАТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке НАЧУВАТИСЯ