Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАСТОРОЖІ , НА СТОРОЖІ
        НАСТОРОЖІ – НА СТОРОЖІ
        Насторожі, присл. У вислові \[бути\] насторожі – бути в настороженому стані. Одна пані (і заможна пані) хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі (Марко Вовчок); Клопітне там життя, і треба завжди бути насторожі (М.Лазорський).
        На сторожі, ім. з прийм. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять (Т.Шевченко); Я повинна стоять на сторожі, Бо мені заповідано в спадок жалобу й красу (Леся Українка); У порога глухий Ларивон на сторожі стояв (М.Куліш).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАСТОРОЖІ , НА СТОРОЖІ


матиме такий вигляд: Що таке НАСТОРОЖІ , НА СТОРОЖІ