Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАСМІХ , НА СМІХ
        НАСМІХ – НА СМІХ
        Насміх, -у. Глузливий жарт, висміювання когось, чогось; насмішка. Насміх і погорда заблискотіли на його тонких губах (І.Франко); Лісорубів, видно, прикро вразив насміх кондуктора над старим (Ірина Вільде); У словах батька почувався йому гіркий насміх (А.Крушельницький).
        На сміх, ім. з прийм. І ви самі, і ваші витребеньки Розумному на сміх (Л.Глібов); \[Оленка:\] Я зроду не носила рукавичок. Далась я вам на сміх! (І.Нечуй-Левицький); Кімната темна і маленька, убогі стіни, мов на сміх (В.Сосюра).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАСМІХ , НА СМІХ


матиме такий вигляд: Що таке НАСМІХ , НА СМІХ