Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАРЕШТІ , НА РЕШТІ
        НАРЕШТІ – НА РЕШТІ
        Нарешті, присл. Після чого-небудь, у кінці чогось; у знач. вст. сл., виг. Сіли нарешті, поїхали (Г.Хоткевич); Нарешті біла рівнина залишилася позаду (З.Тулуб); Військові частини переправлялися па плацдарм, і нарешті дійшла черга й до Чубенка (Ю.Яновський); Яшко довго нудився на самоті. Нарешті не витерпів – пішов (А.Головко); Нарешті! Всім стало легше. Виходили з хат, збивались в купи і поспішали (М.Коцюбинський).
        На решті, ім. з прийм. Ми розглянемо лише два основних питання. На решті питань спинятися не будемо (з газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАРЕШТІ , НА РЕШТІ


матиме такий вигляд: Що таке НАРЕШТІ , НА РЕШТІ