Літературне слововживання
НАНИЗ , НА НИЗ
        НАНИЗ – НА НИЗ
        Наниз, присл. У напрямку до нижньої частини чогось, униз; до гирла річки тощо. За садком ґрунт спадав з пригорка наниз (І.Нечуй-Левицький); Сонце крадькома наниз – тиць, як у скриню, та й сховалось. (С.Васильченко); Ми сходимо наниз (Ю.Яновський); Пароплав ішов наниз (Г.Епік).
        На низ, ім. з прийм. – А ось і заборонене! сказала врешті товаришка, усміхаючись і показуючи на низ шафки, де лежала купка книжок (Леся Українка); Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ (Панас Мирний); Юрбами тікало на низ поспільство (О.Соколовський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАНИЗ , НА НИЗ


матиме такий вигляд: Що таке НАНИЗ , НА НИЗ