Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАЇДОК
        -дку. 1. переважно у мн. наїдки, -ів. їжа. Сам \[пан\] підносив для неї дорогі наїдки та напої (І.Нечуй-Левицький); – Немає на світі кращого наїдку, як вареники! (Панас Мирний); Столи вгинаються від наїдків, напоїв і фарфорового посуду (Р.Іваничук). 2. розм. Ситість, насищення. \[Зінько:\] Становий звелів дати мені аж два стакани \[чаю\]; таке солодке та гаряче, тільки що наїдку ніякого (М.Кропивницький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАЇДОК


матиме такий вигляд: Що таке НАЇДОК