НАЗУСТРІЧ , НА ЗУСТРІЧ
        НАЗУСТРІЧ – НА ЗУСТРІЧ
        Назустріч, присл. У напрямку, протилежному до того, в якому хтось, щось рухається, наближається тощо; у знач. прийм. Назустріч їм біг якийсь чоловік (В.Винниченко); Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада (О.Олесь); Сніжок падав і загладжував сліди за молодятами, що їхали назустріч невідомому (Б.Лепкий); Назустріч мені мчало з гори кілька санчат з дітьми (Л.Смілянський).
        На зустріч, ім. з прийм. Нас запросили на зустріч до прем’єр-міністра республіки (П.Козланюк); І він стоїть... Стоїть один! Не йде на зустріч люба панна (Г.Чупринка); У шістдесятих роках випало мені поїхати на зустріч з учнями до однієї сільської школи на Коломийщині (Р.Іваничук).