НАВКОЛІШКАХ , НАВКОЛЮШКАХ , НАВКОЛІШКИ , НАВКОЛЮШКИ
        НАВКОЛІШКАХ, НАВКОЛЮШКАХ – НАВКОЛІШКИ, НАВКОЛЮШКИ
        Навколішках, розм. навколюшках, присл. На колінах. Вж. зі сл.: стояти, повзати, плазувати, просити. Я спав, здається, навколішках (О.Кобилянська); Нона, впоравшись по господарству, навколішках полізла до своєї постелі (М.Шеремет).
        Навколішки, розм. навколюшки, присл. 1. На коліна. Вж. зі сл.: ставати, стати, опускатися, падати, кинутися, становити. Кайдаш став навколішки (І.Нечуй-Левицький); \[Микита:\] Марусе, серце моє! (Падає перед нею навколішки) Бач, Марусе, я навколішках тебе благаю (М.Кропивницький); Микита звівся навколюшки і притулився до верби (Л.Яновська); Запорожці великим натовпом обступили образ і, постававши навколюшки, уважно слухали, що читав отаман (А.Кащенко). 2. Те саме, що навколішках. Вж. зі сл.: стояти, лазити, сидіти. Не раз Мася навколішки стояла (А.Свидницький); Йонька сидить навколішки перед дривітнею (Григорій Тютюнник).