Літературне слововживання
НАВІСНИЙ
I
Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг.
II
Навіжений, несамовитий, шалений; ненависний. Я блукав мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П.Грабовський); \[Малашка:\] Заздрю? Тю, навісний! Є чому зазіхать (І.Карпенко-Карий); Стала баба-доля, Люта, навісна, А в руках у неї Папороть ясна (О.Олесь); Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (П.Гулак-Артемовський).
I
Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг.
II
Навіжений, несамовитий, шалений; ненависний. Я блукав мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П.Грабовський); \[Малашка:\] Заздрю? Тю, навісний! Є чому зазіхать (І.Карпенко-Карий); Стала баба-доля, Люта, навісна, А в руках у неї Папороть ясна (О.Олесь); Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (П.Гулак-Артемовський).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАВІСНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НАВІСНИЙ
матиме такий вигляд: НАВІСНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НАВІСНИЙ