Літературне слововживання
НАВИК
, НАВИЧКА
НАВИК – НАВИЧКА
Навик, -у. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами; практичні знання, досвід у якійсь справі: механізаторські навики, мистецькі навики, професійні навики, трудові навики, навики керівництва, виробляти навики, здобувати навики.
Навичка. 1. Те саме, що навик: навичка господарювання, трудові навички, навички в роботі, практичні навички, рухові навички, виробляти навички, удосконалювати навички. 2. Звичка: негарні навички.
Пор. звичай.
НАВИК – НАВИЧКА
Навик, -у. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами; практичні знання, досвід у якійсь справі: механізаторські навики, мистецькі навики, професійні навики, трудові навики, навики керівництва, виробляти навики, здобувати навики.
Навичка. 1. Те саме, що навик: навичка господарювання, трудові навички, навички в роботі, практичні навички, рухові навички, виробляти навички, удосконалювати навички. 2. Звичка: негарні навички.
Пор. звичай.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАВИК , НАВИЧКА
матиме такий вигляд: Що таке НАВИК , НАВИЧКА
матиме такий вигляд: НАВИК , НАВИЧКА
матиме такий вигляд: Що таке НАВИК , НАВИЧКА