Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАВЕРХУ , НА ВЕРХУ , НА ВЕРСІ
        НАВЕРХУ – НА ВЕРХУ, НА ВЕРСІ
        Наверху, присл. У верхній частині, на поверхні чогось; розм. – вгорі тощо. Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино (М.Коцюбинський); Вони тепер там, наверху, повзли метр за метром все вище і вище між розпеченим камінням (О. Гончар).
        На верху, на версі, ім. з прийм. Щовечора, було, він жде качиних зграй, Своєю постаттю темніючи важкою Аж на верху млина (М.Рильський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАВЕРХУ , НА ВЕРХУ , НА ВЕРСІ


матиме такий вигляд: Що таке НАВЕРХУ , НА ВЕРХУ , НА ВЕРСІ