НАБАГАТО , НА БАГАТО
        НАБАГАТО – НА БАГАТО
        Набагато, присл. Значною мірою, дуже; з порівняльним ступенем прикметника і прислівника – значно, багато. \[Кравченко:\] Виходить, що я хоч і запізнилася набагато, а поговорити було про що (З.Мороз); Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі (З.Тулуб); Набагато простішим було все, що він чув з чужих уст (М.Стельмах); Я просто був молодим, не набагато старшим за них (О.Довженко).
        На багато, присл. з прийм. Села наді Пслом задзвонили в усі дзвони, і їх чути стало на багато верст (Ю.Яновський); Він натикався на багато дивовижних чудових речей, яких ніколи не бачив раніше (О.Гончар).