МУР
        -у. Висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось (мурована стіна будинку, загорожа з каменю або цегли тощо), а також переносно. Все тюремне дворище оперізував високий кам’яний мур (С.Добровольський); Місто в’яне, і все пломеніє, од панелей і мурів пече... (В.Сосюра); Перебігли вони міст, виїхали на острів, поїхали попід самим садовим муром (І.Нечуй-Левицький); Плавні, відбившись у воді глиняною стіною, стояли непорушно, як древній китайський мур (Григорій Тютюнник); Кожен заглибився в свої думки. Ніяким "ти " не звалити одним ударом той мур, який виник між ними (Л.Дмитерко).