Літературне слововживання
МОРЕНИЙ
, МОРЕННИЙ
МОРЕНИЙ – МОРЕННИЙ
Морений. 1. Виснажений, знесилений, змучений. Хай мине це все, щоб упірнувши вдома в подушки, заснути хорошим сном мореної людини (Ю.Яновський); Домбровський приїхав уночі верхи. Кінь під ним був морений (Н.Рибак). 2. спец. Який набув темного кольору від спеціальної обробки – моріння. Вже стемніло, і, мабуть, тому смагляве обличчя мого друга здавалось вирізьбленим з мореного дуба (С.Журахович).
Моренний. Прикм. від морена: моренні глини, моренні озера, моренні пасма.
МОРЕНИЙ – МОРЕННИЙ
Морений. 1. Виснажений, знесилений, змучений. Хай мине це все, щоб упірнувши вдома в подушки, заснути хорошим сном мореної людини (Ю.Яновський); Домбровський приїхав уночі верхи. Кінь під ним був морений (Н.Рибак). 2. спец. Який набув темного кольору від спеціальної обробки – моріння. Вже стемніло, і, мабуть, тому смагляве обличчя мого друга здавалось вирізьбленим з мореного дуба (С.Журахович).
Моренний. Прикм. від морена: моренні глини, моренні озера, моренні пасма.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МОРЕНИЙ , МОРЕННИЙ
матиме такий вигляд: Що таке МОРЕНИЙ , МОРЕННИЙ
матиме такий вигляд: МОРЕНИЙ , МОРЕННИЙ
матиме такий вигляд: Що таке МОРЕНИЙ , МОРЕННИЙ