Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
МІРКУВАТИ
        -ую, -уєш. Заглиблюватися думками в щось; думати, роблячи певні висновки. Про що міркує неборак? (Л. Глібов); Йому задумалось спочити; він став міркувати: де його на ніч притулитися? (Панас Мирний); "Тільки котрого б нам з трьох женити?" – міркує батько (С.Васильченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МІРКУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке МІРКУВАТИ