Літературне слововживання
МАЖОР
, МІНОР
МАЖОР – МІНОР
Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання; переносно – бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старовинна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О.Довженко); Я не вірю, що пригож Нам лиш мажор, а сум кінчається, Бо ж люди житимуть, отож Колись там хтось і запечалиться (В.Бичко).
Мінор, -у. Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; переносно – смутний, журливий настрій: модуляція з мінору в мажор.
МАЖОР – МІНОР
Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання; переносно – бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старовинна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О.Довженко); Я не вірю, що пригож Нам лиш мажор, а сум кінчається, Бо ж люди житимуть, отож Колись там хтось і запечалиться (В.Бичко).
Мінор, -у. Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; переносно – смутний, журливий настрій: модуляція з мінору в мажор.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МАЖОР , МІНОР
матиме такий вигляд: Що таке МАЖОР , МІНОР
матиме такий вигляд: МАЖОР , МІНОР
матиме такий вигляд: Що таке МАЖОР , МІНОР