Літературне слововживання
МАЖОР , МІНОР
        МАЖОР – МІНОР
        Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання; переносно – бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старовинна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О.Довженко); Я не вірю, що пригож Нам лиш мажор, а сум кінчається, Бо ж люди житимуть, отож Колись там хтось і запечалиться (В.Бичко).
        Мінор, -у. Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; переносно – смутний, журливий настрій: модуляція з мінору в мажор.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МАЖОР , МІНОР


матиме такий вигляд: Що таке МАЖОР , МІНОР