Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЛУНА , ВІДЛУННЯ
        ЛУНА, ВІДЛУННЯ
        Відбиття звуку од віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звучання, а також переносно. Защебетав соловейко – Пішла луна гаєм (Т.Шевченко); Пройдуть зливи, замовкнуть грози, Задрімають вітри на ланах. І весняного грому погрози Пронесе стороною луна (В.Симоненко); В цю мить за далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння (Ю.Бедзик).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛУНА , ВІДЛУННЯ


матиме такий вигляд: Що таке ЛУНА , ВІДЛУННЯ