Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЛУДЖЕНИЙ , ЛУЖЕНИЙ
        ЛУДЖЕНИЙ – ЛУЖЕНИЙ
        Луджений. Дієприкм. від лудити; у знач. прикм. – укритий полудою (переважно про залізні вироби): луджена електролітичним способом жерсть (бляха), луджений посуд.
        Лужений. Дієприкм. від лужити – обробляти лугом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛУДЖЕНИЙ , ЛУЖЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЛУДЖЕНИЙ , ЛУЖЕНИЙ