КУДИ-НЕБУДЬ , КУДИСЬ
        КУДИ-НЕБУДЬ – КУДИСЬ
        Куди-небудь, присл. У яке-небудь місце, в якому-небудь напрямі; байдуже куди. Тепер він усе править куди-небудь од усіх заховатись (Марко Вовчок); – Скажи, чи ти хоч куди-небудь ходиш у гості? (О.Гончар).
        Кудись, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди; байдуже куди. А дні тим часом йшли кудись (Я.Щоголів); Рибка майнула кудись убік (З.Тулуб); Увечері пани пішли кудись і дітей забрали з собою (Панас Мирний); Він полежав кілька секунд, увігнав у автомат новий диск, посилав кулями кудись уперед (Григорій Тютюнник). 2. У певне, невідоме для мовця місце. Тікали кудись люди і коні (М.Коцюбинський); \[Олекса:\] А де ж се мати? \[Мар’яна:\] На часиночку пішли кудись (С.Васильченко).