Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КРУК , КРЮК
        КРУК – КРЮК
        Крук, -а. Ворон. Клекотять орли над військом. В’ються хмарами круки (О.Олесь); Десь сіре поле в чорних круках, Що пророкують: кари! кар! (Є.Маланюк).
        Крюк1, -а. Гак. Крюком чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (А.Головко); Загледівши чабана, що маячить біля отари, Гриня не лінується зробити крюк, завертає і до нього (О.Гончар).
        Крюк2, -а, діал. Те саме, що крук. Галок, крюків, ворон сила на стрісі зібралось! (П. Гулак-Артемовський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРУК , КРЮК


матиме такий вигляд: Що таке КРУК , КРЮК