КРИНИЦЯ , КОЛОДЯЗЬ
        КРИНИЦЯ – КОЛОДЯЗЬ
        Криниця, -і, ор. -ею. 1. Викопана й захищена від обвалів яма для добування води. 2. перен. Джерело, скарбниця чогось: криниця життєвої мудрості.
        Колодязь, -я, ор. -ем. 1. Те саме, що криниця 1: артезіанський колодязь. 2. Яма, що служить для якихось технічних потреб – для спуску в шахту, для проходу до місця закладання міни тощо: соляний колодязь, оглядовий колодязь.