Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КРЕМІНЬ , КРЕМНІЙ
        КРЕМІНЬ – КРЕМНІЙ
        Кремінь, -меню (один камінь – -меня). 1. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовували для добування вогню. Той \[дідусь\] скрутив цигарку, дав Іванові, швидко зліпив собі, дістав з капшука кремінь, кресало, губку (А.М’ястківський). Пох. кремінний. 2. перен. розм. Про людину з твердим характером. – Ваша мама кремінь, а не людина (І.Нечуй-Левицький).
        Кремній, -ю, ор. -єм. Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску тощо; силіцій. Пох. кремнієвий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРЕМІНЬ , КРЕМНІЙ


матиме такий вигляд: Що таке КРЕМІНЬ , КРЕМНІЙ