Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КРАСНИЙ
        Прекрасний, чудовий; найкращий; приємний. На вгороді верба рясна, Там стояла дівка красна (пісня); – Та встань, моя сестро, та подивись на білий світ, який же він гарний, який же він красний (М.Лазорський); Ізнов прийшла весна-красна, Ізнов зазеленіло поле (Л.Глібов); красний звір (найкращий); красна ціна (найвища); красне письменство (художня література) тощо. Пох. красно. – А коли ж тут так красно. Я завидую вам, опришкам, що ви завше живете у такій красоті (Г.Хоткевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРАСНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке КРАСНИЙ