КОХАТИ , ЛЮБИТИ
        КОХАТИ – ЛЮБИТИ
        Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто волю занехає, Хай хоч в золоті лежить, Хоч царівну хай кохає, А не буде в щасті жить (Г.Чупринка). 2. рідше. Те саме, що любити 1. Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Л.Глібов); Хто кохає край свій рідний Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний (М.Вороний). 3. Дбайливо вирощувати щось, виховувати, ростити когось, старанно доглядаючи. Це ж наші рученьки кожну колосинку кохали та ростили (М.Шеремет); Старую бабусеньку згадаю! Вона мене кохала: піснями пеленала, Рідним словом кормила, рідній мові учила (Ф.Метлинський).
        Любити, люблю, любиш. 1. Відчувати глибоку відданість, прив’язаність до когось, чогось. Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (І.Франко); – Мати любила мене – душі не чула (Панас Мирний). 2. Те саме, що кохати 1. Мокрина довго любила його та все давала гарбуза своїм женихам (І.Нечуй-Левицький); Ні, душу мучити свою Я більше вже не можу... Тепер я іншу вже люблю, На тебе... схожу (О.Олесь).