Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КОРІННИЙ , ДОКОРІННИЙ
        КОРІННИЙ – ДОКОРІННИЙ
        Корінний. 1. Споконвічний, постійний – про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо: корінні жителі. 2. Те саме, що докорінний.
        Докорінний. Який стосується основ, коренів чогось. Вж. зі сл.: злам, переворот, поворот, зміна, ломка, перебудова, реконструкція, реорганізація, різниця, перетворення, поліпшення, удосконалення, особливості, переваги.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОРІННИЙ , ДОКОРІННИЙ


матиме такий вигляд: Що таке КОРІННИЙ , ДОКОРІННИЙ