Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КОМАНДОР , КОМЕНДОР
        КОМАНДОР – КОМЕНДОР
        Командор, -а. За середньовіччя – одне з вищих звань у чернечо-лицарських орденах; один з вищих ступенів у масонських ложах; заст. – керівник загону кораблів, який не мав чину адмірала; у спорті – керівник кінних, лижних, велосипедних, мотоциклетних, автомобільних та інших змагань.
        Комендор, -а. Матрос, який обслуговує артилерійську установку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОМАНДОР , КОМЕНДОР


матиме такий вигляд: Що таке КОМАНДОР , КОМЕНДОР