Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КОКІЛЬ , КУКІЛЬ
        КОКІЛЬ – КУКІЛЬ
        Кокіль, -ля. Ливарна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів.
        Кукіль, куколю. Бур’ян родини гвоздикових з темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням, а також переносно. – Оцей жовтий – осот, а червонуватий – кукіль. Найлихіші вороги наших ланів (О.Донченко); Будь сіячем, і хай життя твоє Насущний хліб, а не кукіль дає (Л.Забашта).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОКІЛЬ , КУКІЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке КОКІЛЬ , КУКІЛЬ