КІНЕЦЬ КІНЦЕМ , ВРЕШТІ-РЕШТ , УРЕШТІ-РЕШТ
        КІНЕЦЬ КІНЦЕМ, ВРЕШТІ-РЕШТ (УРЕШТІ-РЕШТ)
        Вставні слова, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше. Зі злості навіть обізвав себе злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину (А.Гудима); \[Ройс:\] Я дуже радий, що зможу з вами врешті-решт одверто домовитись (І.Муратов).
        Заміняти ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку (підсумку) тощо не слід.
        Пор. також зрештою, врешті.