КІВШ , КІШ
        КІВШ – КІШ
        Ківш, ківша і ковша. Посудина для зачерпування, розливання чогось (окрема чи в складі механізму); черпак. Вж. зі сл.: дерев’яний, залізний, глибокий, коритоподібний, півтонний, екскаваторний, сталерозливний.
        Кіш¹, коша. Великий кошик для зберігання зерна, борошна, ловлі риби; пристрій у млині, віялці для засипання зерна; короб воза, саней тощо. Вж. зі сл.: важкий, великий, малий, дерев’яний, лозовий, плетений, кіш борошна, кіш картоплі.
        Кіш², коша, іст. Військовий табір, обоз; місце перебування запорізьких козаків; стан і житло кочівників. Розказують і плачуть \[запорожці\], Як Січ руйнували... Як козаки Вночі утікали І на тихому Дунаї Новим кошем стали (Т.Шевченко); Скотарі мали собі од вітру.. халабуди, окутані повстьми; вони кошами прозивались (О.Стороженко).