Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КАПЕЛЮХ , КАПЕЛЮХА , БРИЛЬ
        КАПЕЛЮХ – КАПЕЛЮХА – БРИЛЬ
        Капелюх, -а. Жіночий або чоловічий головний убір з фетру, соломи тощо.
        Капелюха, розм. Тепла зимова шапка-ушанка. Високий літній селянин у кудлатій капелюсі (Б.Грінченко); На ньому – пошарпаний сіряк і капелюха (шапка з навушниками) (Я.Мамонтов).
        Бриль, -я, ор. -ем. Капелюх, переважно солом’яний. Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (В.Кучер); Круглий чорний повстяний бриль прикривав чорне, як смола, волосся (І.Нечуй-Левицький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАПЕЛЮХ , КАПЕЛЮХА , БРИЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке КАПЕЛЮХ , КАПЕЛЮХА , БРИЛЬ